Великдень або Wielkanoc: як українці та поляки зустрічали найсвітліше свято року

25-letnia Darina Kharchenko zadebiutowała na naszym portalu w marcu wstrząsającym tekstem o swojej ucieczce z Odessy. Do przeczytania TUTAJ. Dziś przedstawiamy kolejny tekst Daszy. Tym razem Darina opowiada o Wielkanocy w Polsce i w Ukrainie.

Aby przejść do polskiej wersji tekstu Dariny, trzeba kliknąć TUTAJ.

Iwona Krzyżak

• • • • •

Великдень або як його величають в Польщі Wielkanoc – найбільше свято всіх вірян світу. Більшість людей чудово знають традиції цього свята, але   кожен  народ має свої особливості у його проведенні. Так, традиції жителів Польщі  нас українців, якщо не шокували, то приємно  здивували. А саме, кролик, який ховає солодощі та обливання водою посеред білого дня. Неочікувано? Усі ці кумедні й цікаві традиції супроводжували святкування Wielkanoc, яку мільйони українських біженців зустрічали разом із поляками.

Перше, що викликало здивування, це назва свята.  Великдень тут називають Wielkanoc і відзначали його в цьому році  17 квітня. До цієї події віруючі поляки тримали сорокаденний піст (точно як  і  православні ).  До речі,  коли всі віруючі поляки святкували Wielkanoc, то віряни східного обряду цього дня зустрічали Вербну неділю або, як її тут називають, «Пальмову». У цей день православні українці святили  вербу   в церкві, після чого освячені гілочки приносили додому й  розкладали по кімнатах. Також цією гілочкою легенько «шмагали» членів своєї родини, адже здавна вважається, якщо  побити священною вербою по спині, при цьому бажаючи здоров’я і благополуччя, то всі хвороби і неприємності підуть геть.   Тож  якщо цього дня вам довелося побачити жінку, яка шмагає свою дитину примовляючи: «Не я б`ю – верба б`є», не поспішайте викликати поліцію: із цією мамою все добре, то така давня традиція).

Повернімося до Wielkanoc.  Усе розпочинається  з Wielki tydzień (у нас православних його ще називають страсний тиждень). Цей тиждень від Пальмового воскресіння до Великодня, характеризується найсуворішим  постом. Закінчується він Страсною суботою (у православних замість суботи – страсна п’ятниця).

Страсна субота. Це субота напередодні Великодня. Весь цей день поляки присвячують підготовчим заходам. Обов'язковим є відвідування костелу всією сім'єю, де відбувається (крім іншого) освячення święconki – спеціального кошика з продуктами. Священка після костелу відноситься додому і зберігається до наступного дня, оскільки Велика (Страсна) субота ще є продовженням посту. У православних же страсною є п’ятниця і проводять її подібно до католицьких традицій - у молитвах, у церкві.

Окремої уваги заслуговують великодні яйця. Писанки й крашанки, більш традиційні у православній культурі, притаманні і польським католицьким традиціям.  Тут прийнято в день святого снідання  влаштовувати за столом «бій» na wybitki. Присутні по черзі стукаються торцями фарбованих яєць – у кого крашанка залишиться незайманою до кінця «бою», той переможець.

Але, мабуть, найбільш цікавою Великодньою традицією поляків  є подарунки від великоднього кролика.  Цю забавку полюбляють діти різного віку, вона всім однаково цікава. Діти шукають на галявинах своїх будинків смаколики, шоколадні яйця та подарунки. Збирають їх у кошик і сподіваються впіймати Великоднього кролика за хвіст, але це поки що нікому не вдалося.

Після Пасхальної меси, в неділю вранці польські сім’ї збираються на великодній сніданок, який розпочинають з молитви, після чого куштують освячену їжу з кошика (який чекає на них із суботи). В принципі у православних віручих  традиція схожа. Єдине, що ми кошик освячуємо безпосередньо в ніч перед  Великоднем.

Не закінчуються гуляння і   наступного дня. Тут уже релігійна складова трохи відступає, звільняючи місце народним традиціям. Старші поляки  ще напередодні Wielkanoc розповідали про особливий понеділок  або, як вони його називали, «обливаний понеділок». Так, у Великий понеділок дозволяється обливати один одного водою. Ображатися на такі дії не варто, адже це обливання порівнюють із хрещенням та благословенням. Вважається, що вода цього дня цілюща і має надприродну силу. Але ця традиція наразі   є  вже не дуже популярною і все більше відходить в забуття.

Щодо православного Великодня, то ми його святкували   24 квітня. Напередодні святкування у Коніні волонтери з Міста добра спробували відтворити атмосферу православного Великодня та занурити в неї українців. Традиційний український борщ, паска, домашні ковбаси, писанки та крашанки – усі ці атрибути   перенесли нас в атмосферу домашнього святкування. Тепла  сонячна погода та українська мова, яка лунала звідусіль, тільки приємно доповнювала це свято. 

Сподіваємося, що Великдень подарує мир нашій Україні і всі прийдешні великі релігійні свята ми будемо зустрічати в себе вдома і з радістю запрошуватимемо поляків, які сьогодні оточили нас  турботою, піклуванням, теплом.